Seit einiger Zeit kursiert eine neue Idee durch amerikanische Chefetagen und Companys: Arbeitsbesprechungen, Teamsitzungen und Präsentationen seien ab jetzt nur noch in Form von “topless Meetings” erlaubt. Irritiert wird sich so mancher und mehr noch so manche fragen, ob dies im Zuge einer überraschenden Libertinage der amerikanischen Gesellschaft etwa bedeute, man konferiere ab jetzt nur noch oben ohne?…
Dieser Gedanke kann im Wissen um die Prüderie der amerikanischen Gesellschaft gleich wieder verworfen werden. Nein, nicht ohne Oberhemd, sondern ohne ‚Lap-Top’ sollen Meetings zukünftig abgehalten werden. Denn diese und artverwandte Gadgets wie iPhone, Sidekick und Blackberry verderben die ohnehin nicht sonderlich gute Kommunikationskultur, die gemeinhin in Sitzungen dieser Art herrscht. Da werden während der Besprechung eifrig E-Mails gecheckt, wird gechattet, gesimst, gegamed und geblogt. Die Augen auf dem Monitor und auch die Gedanken ganz bestimmt nicht dort, wo sie eigentlich sein sollten – nämlich im Meeting. Daher denkt man in so manchem, vor allem online-nahen Unternehmen daran, Mitarbeitern in Meetings den Gebrauch drahtloser Informationstechnologien gänzlich zu untersagen.
Mit dieser Maßnahme hoffen die Fürstreiter des Topless-Konzepts nicht allein, den Symptomen von geteilter Aufmerksamkeit, mangelnder Konzentration und dadurch bedingter sinkender Produktivität von Meetings erfolgreich entgegenzuwirken. Auch der soziale Faktor, der durch den Einzug der mobilen Online-Services merklich gelitten hat, hofft man durch die verordnete Abstinenz zu stärken. Schließlich handelt es sich auch um eine Frage mangelnder Wertschätzung, wenn einer sich vorbereitet und zu anderen spricht, während die nach Kinoprogramm und den neuesten Börsenkursen googlen.
So in etwa lautet der Tenor einer Diskussion, die im letzten Jahr vor allem durch einen Blogbeitrag mit dem vielsagenden Titel „My personal war against Crackberry“ angestoßen wurde. Der Autor Todd Wilkens, Chef einer Design-Agentur in San Francisco, ist der Ansicht, dass eine effektive Arbeitssitzung kaum noch möglich sei, wenn die Teilnehmenden eben nur teilweise präsent seien. „Unvollständige Aufmerksamkeit führt zu unvollständigen Resultaten“, meint Wilkens und fasst die Inhalte der Topless-Philosophie sogar in einem kleinen Meeting-Knigge zusammen. Regel zwei: Einer muss sich im Namen der Produktivitätssteigerung unbeliebt machen und den anderen ihre mobilen Spielzeuge aus den Rippen ziehen. Aber auch wenn sie zunächst meckern - insgeheim sind die Online-Junkies dankbar dafür, ein paar Stunden von ihrer Sucht befreit worden zu werden. | Останнім часом серед представників американського керівництва та компаній витає нова ідея: від тепер дозволити проведення робочих нарад, зборів колективів та презентацій тільки у формі "засідань топлес". З роздратуванням не один чоловік та ще більше жінок запитають себе, чи не значить це, з огляду на шокуючу розпусність американського суспільства, що від тепер засідання проводитимуться тільки з оголеним торсом?... Знаючи делікатність американського суспільства, цю думку можна відразу ж відкинути. Ні, не без топу (тобто верхньої частини одягу), а без лептопу (тобто ноутбука) повинні проводитися засідання в майбутньому. Усе це тому, що портативні комп'ютери та їм подібні штучки, такі як iPhone, Sidekick та Blackberry, псують і без того не надто високу культуру спілкування, що, за звичай, панує на нарадах такого роду. Так під час засідань їх учасники активно перевіряють свою електронну пошту, спілкуються в чатах, відсилають смс-повідомлення, грають ігри та пишуть блоги. Очі сконцентровані на моніторі та й думки з певністю не там, де вони повинні бути - власне на засіданні. Саме тому й з'явилася ідея в деяких компаніях, в першу чергу тих, що мають необмежений доступ до інтернету, повністю заборонити своїм співробітникам використовувати під час нарад інформаційні технології на основі безпровідного зв'язку. Завдяки такому заходу прибічники концепції "топлес" надіються ефективно протидіяти не тільки симптомам неповної уваги та недостатньої концентрації, що відображається в зниженні продуктивності засідань. Розпорядження про утримання від новітніх технологій на час засідань має за мету також зміцнити соціальний фактор, який відчутно постраждав від використання мобільних онлайн-послуг. Зрештою, йдеться і про недостатню повагу до колег, коли підготовлений доповідач звертається до слухачів, а ті, в свою чергу, шукають в інтернеті інформацію про програми кінотеатрів та найновіші курси на біржі. Приблизно так звучить основна ідея дискусії, на яку, в першу чергу, наштовхнула минулого року стаття в блозі з промовистим заголовком "Моя особиста війна проти Crackberry" ( „My personal war against Crackberry“). Її автор, Тодд Уілкенс, керівник однієї із дизайнерських агенцій Сан-Франциско, вважає, що ефективне робоче засідання практично неможливе, якщо його учасники лише частково присутні на ньому. "Неповна увага веде до неповноцінних результатів", - вважає Уілкенс та підсумовує зміст філософії "топлес" навіть у невеликій збірці правил хорошого тону під час засідань. Правило два: комусь доводиться задля підвищення продуктивності діяти непопулярно та забирати в інших їхні мобільні забавки. Навіть якщо вони спочатку і виражають своє незадоволення - в душі "онлайномани" вдячні за звільнення від своєї залежності на декілька годин. |